Принципи ветеринарного тестування

Принципи ветеринарного тестування в основному включають клінічне обстеження, патологічну аутопсію та лабораторну обстеження, яка разом складає технологію ветеринарного тестування для розведення здоров'я та профілактики захворювань та контролю захворювань.

Клінічне обстеження
Клінічне обстеження - це основний метод ветеринарної діагностики, включаючи шість етапів: допит, спостереження, дотик, перкусія, прослуховування та паху:

Запит: запитайте власника тварини про основну ситуацію тварини, наприклад, породу, історія хвороби, час початку тощо.
‌ Візуальне обстеження: Використовуйте зір, щоб спостерігати за всім тілом та місцевими умовами тварини.
‌Palpation: торкніться поверхні тіла та внутрішніх органів тварини руками.
‌Попорушення: Використовуйте руки або інструменти, щоб натиснути певну частину та судити про порушення на основі характеристик вібрації та звуку.
‌Austcultation: Використовуйте вуха або стетоскопи, щоб слухати звуки в тілі тварини.
‌ volfaction: судити про стан здоров'я тварини за запахом.
Крім того, також можуть бути використані спеціальні методи експертизи, такі як рентген та B-Ultrasound. Рентгенівські промені можуть проектувати зображення органів та кісток тварин, тоді як B-ультразвук може чітко показувати зображення внутрішніх органів для діагностики захворювань.

Патологічне обстеження
Патологічне обстеження - це розсічення мертвих тварин для діагностики захворювань шляхом спостереження за хворими органами та тканинами. Патологічне обстеження вимагає від ветеринарів, щоб мати багатий досвід, щоб точно оцінити стан та вжити відповідних заходів щодо контролю захворювань.

Лабораторна експертиза
Лабораторне обстеження включає збір крові, сечі, калі або інші зразки рідини тіла з тварин та виявлення біомаркерів у зразках, таких як ДНК збудника або РНК, через біохімічні та молекулярні методи біології. Загально використовувані методи виявлення включають:

Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР): використовується для виявлення ДНК або РНК збудника.

Аналіз імуноферментного аналізу (ІФА): на основі реакції антиген-антитіла, виявлення антитіл або інших білкерів білка.

Інші біохімічні методи, такі як мас -спектрометрія та проточна цитометрія.

Ці методи можуть сильно чутливо ідентифікувати мікроелементи збудників, тим самим визначивши, чи тварина заражена специфічним захворюванням.